- розп'яття
- —————————————————————————————розп'я́ттяіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розп'яття
Смотреть что такое "розп'яття" в других словарях:
розп'яття — я, с., рел. Хрест із зображенням розп ятого на ньому Ісуса Христа і саме зображення розп ятого … Український тлумачний словник
розп'яття — [розпйа/т :а і роспйа/т :а] т :а, р. мн. йа/т … Орфоепічний словник української мови
розп'яття — Хрест чи ікона із зображенням розіп ятого Ісуса Христа … Словник церковно-обрядової термінології
хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… … Архітектура і монументальне мистецтво
фігура — и, ж. 1) Те саме, що постать I 1 4). 2) Скульптурне зображення кого небудь; статуя. 3) мат. Частина площини, обмежена замкненою лінією, а також сукупність певним чином розташованих точок, ліній, поверхонь і тіл. 4) Зовнішній вигляд, обрис, форма… … Український тлумачний словник
леттнер — (нім. літера, писання) Багато прикрашена галерея з вузькими дверима між просвітерієм і рештою приміщень романського храму (синонім скрин). У німецьких готичних храмах це поперечна загорожа, що відділяла хор від головного нефа (порівн. канкелла).… … Архітектура і монументальне мистецтво
хор — (грец. місце співаків) 1. Місце між середохрестям і апсидою у католицьких церквах, що було трохи підвищеним, відділялося огорожею або аркою із зображеннями розп яття і предстоячих Богоматері та Іоанна Богослова. Воно призначалося для півчих та… … Архітектура і монументальне мистецтво
образ — 1. Те саме, що ікона; 2. Ікона із зображенням обличчя Ісуса Христа, Богородиці чи святого; заст. лик; 2. Священне зображення чи предмет, який не тільки уречевлює духовне значення, але й відтворює зовнішню подібність божествених і небесних осіб,… … Словник церковно-обрядової термінології
страта — (позбавлення життя за вироком), смертна кара, вища міра, покарання, кара на горло; розстріл (вогнепальною зброєю); повіше[а]ння (на шибениці); четвертування, колесування, розп яття (у давні часи страта через тортури) Пор. убивство … Словник синонімів української мови
